Через війну український креативний сектор, як і інші сфери, зазнав змін та зіткнувся з викликами. Пошук фінансової сталості, вихід на нові ринки, навички планування в умовах невизначеності та необхідність працювати у психологічному напруженні — це лише кілька з багатьох труднощів, які турбують спеціалістів та спеціалісток зараз.
Що змінилося у креативному секторі, на що орієнтуватися сьогодні та в майбутньому, ми обговорили на зустрічі Навзаєм Talks й розповідаємо далі.
Про можливості для фахівців креативного сектору ви зможете дізнатись з Telegram-спільноти «Навзаєм».
Результати Навзаєм Talks для культурного і мистецького секторів.
Результати Навзаєм Talks для громадського сектору.
Український креативний сектор почав переорієнтовуватися на за кордон.
Український ринок зараз переживає кризу через повномасштабну війну: відтік талантів, падіння економіки, зниження платоспроможності людей. Це все активізувало процес виходу креативників на ринки Європи, Америки, Азії та Ближнього Сходу. І в цій ситуації географічна розпорошеність людей допомагає процесу (за даними серпневого дослідження Українського Культурного Фонду близько 20% представників культурного та креативного сектору перебувають за кордоном).
Побудова нових партнерств сьогодні залежить від географії учасників та учасниць команди: робіть ставку на ті країни, де зараз перебувають ваші колеги. Така стратегія дозволяє створювати навіть більше проєктів, ніж в попередні роки.
Креативники за кордоном виконують просвітницьку місію.
Іноземні партнери та журналісти часто звертаються до працівників креативних індустрій щодо коректних наративів про Україну. Через співпрацю з нашими компаніями та організаціями вони формують уявлення про те, що зараз відбувається в країні. Креативники можуть докластися до деколонізації України в інформаційному просторі та головах своїх закордонних колег. Перші пів року увага іноземної публіки була повністю прикута до проєктів, які роблять українці. Зараз важливим є питання, як перетворити гайп довкола війни на системну співпрацю. Місія креативного сектору може бути в тому, щоб розповідати іноземцям про талановиту і просунуту країну, яка б не асоціювалася лише з війною.
Залишається моральна дилема, як вибудовувати комунікації про проєкти, доки триває війна і гинуть люди.
Усі розважальні формати відійшли на другий план, а у журналістів з’являються важливіші пріоритети та зовсім інший порядок денний. Креативники ставлять собі питання, якою мовою говорити зі своєю аудиторією, щоб їхні меседжі сприймали коректно.
Креативні бізнеси, які зараз співпрацюють з іноземними партнерами, можуть позитивно впливати на загальний бізнес-клімат країни, а також на її бізнес-привабливість.